Поліграфічний гумор

Перший день роботи свіжоспеченого Рекламного агентства.
За столом – Директор-менеджер-верстала-ітд.
Відчиняються двері.
На порозі з’являється якийсь чоловік.
“Клієнт!”, – думає Директор-ітд і хапає телефон:

–…проба кольору? Ні, сьогодні не вийде… ні, ніяк… дуже багато замовлень… може, через тиждень… добре… я запишу вас у чергу.
Кладе трубку і каже мужику:

– Вибачте! Стільки клієнтів! Чим можу допомогти?
Чоловік:
– Телефоніста викликали? Лінію підключатимемо?

* * *


Дизайнер: Простите, но я не могу использовать эту картинку в макете! 
Военный (заказчик): Почему так? 
Дизайнер: Недостаточно разрешения. 
Военный (хлопая дизайнера по плечу): Не бояться! Разрешение мы получим.

* * *


Скільки разів побачиш дизайнера – стільки разів і затверди…!

* * *


Клієнт приносить фото 9х13 см.
Клієнт: Он бачите там, така цятка – це я на лижах, спиною.
Можна мене збільшити, щоб було видно фірму лиж?
Дизайнер: Складно, але можна.
Клієнт: І повернути мене обличчям?
Дизайнер: хі-хі.
Клієнт: я зрозумів, що не можна, тоді давайте бодай боком!

* * *


Клієнт: Зробіть мені копію паспорта.
Оператор ксероксу, копіюючи: Дітей робитимемо?

* * *


Клієнт: Скільки у вас гарантія на плакат?
Дизайнер: А що ви з ним збираєтесь робити?
Клієнт: Повішу.

* * *

Коли готуєтеся до зустрічі з дизайнером, подивіться ще раз у дзеркало. Ваш улюблений комплект з червоного светра і зелених штанів може настільки вразити його тонку натуру, що він цілий день розмірковуватиме: Ви одягнулися суперстильно або абсолютно не маєте уявлення про смак? Про Ваш макет цього дня не думатиме.

* * *


Чому таксисти не дизайнери?
Тому що не можна сісти в таксі, доїхати до потрібного місця, сказати, що зараз справи йдуть не дуже добре, коли все нормалізується, тоді й заплатите.
А ще не можна сісти, доїхати, сказати щось на кшталт “Знаєш, мені зателефонували і сказали, що там таксист дешевше стояв, довези мене назад я там сяду. Платити не буду”.
А ще не можна сісти, домовитися про ціну та місце куди везти, приїхати, потім сказати, що треба ще за дружиною заїхати, дітей зі школи забрати, до тещі на похорон потім, потім до брата на днюху і потім у ресторан, і все за початкову ціну…
А ще не можна таксисту сказати: – Ти мене довези, я подивлюсь, якщо не сильно трясе, пробок мало і музика в салоні хороша, я тоді оплачу…

* * *


Дизайнер: Що робитимемо далі з відсканованим зображенням?
Друкуватимемо чи зберігатимемо?
Клієнт: Та ні, ви не розумієте, мені потрібно лише відсканувати.

* * *


Клієнт: Мені потрібно зробити вітальну листівку.
Так, і ще складіть мені для неї вірші.
Дизайнер: Я не можу…
Клієнт: Як це не можете? Ви ж дизайнер!

* * *


Клієнт: Мені потрібно зробити більшу відстань між текстом.
Дизайнер: Так нормально?
Клієнт: А я що на око маю визначити?
Дизайнер: Ну, так.
А що у вас ніяких параметрів немає?
Дизайнер: Ну, гаразд, скільки міліметрів має бути між текстом?
Клієнт: Ні, я не можу розмовляти з такими дизайнерами, друкуйте як є!

* * *


Чому так?

Якщо ви спізнюєтеся на поїзд, на літак, ви ловите таксі і кажете: – Шеф жени, плачу будь-які бабки!

Перебуваючи в тій же ситуації, все також запізнюючись на літак або поїзд, ви дізнаєтеся, що можна надрукувати візитки швидко, відразу починаєте розмову про знижки!
Хіба це не рівносильно, тому, що ви ловите таксі, кажете: – Шеф жени, плачу будь-які бабки!
Шеф погоджується, а ви йому: – А знижку зробите?

* * *


Клієнт (чоловік): Скільки коштуватиме зробити листівки?
Дизайнер (жінка): Залежить від кількості, розміру, типу паперу та багато іншого.
Клієнт (чоловік): Ось якби ви були чоловіком, ви б мене і без запитань зрозуміли.

* * *

“А наш фірмовий колір на друці повинен бути… Подумаю зараз… А, у світлі фар мого автомобіля, дорожні знаки, ну ті синього кольору мають той самий відтінок! Ну, невже вам незрозуміло? Зробите?”